відстороняти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… … Український тлумачний словник
відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… … Український тлумачний словник
відгортати — а/ю, а/єш, недок., відгорну/ти, орну/, о/рнеш, док., перех. 1) Відкидати, відсувати що небудь руками або за допомогою знаряддя. || з чого, від чого. Переміщати в звичайне положення (волосся, коси тощо). 2) Відхиляти край одягу, завіси й т. ін. || … Український тлумачний словник
віддаляти — я/ю, я/єш, відда/лювати, юю, юєш, недок., віддали/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Переміщати, відстороняти на певну віддаль від кого , чого небудь. 2) Відтягати виконання й здійснення чого небудь на пізніший строк. || перен. Усувати. 3) перен.… … Український тлумачний словник
відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний … Український тлумачний словник
відпихати — а/ю, а/єш, недок., відіпхну/ти і рідко відпихну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Пхаючи когось або щось, відсувати, відстороняти від кого , чого небудь. 2) перен., розм. Відштовхувати, віддаляти когось від себе байдужістю або поганим ставленням,… … Український тлумачний словник
відпихатися — а/юся, а/єшся, недок., відіпхну/тися і рідко відпихну/тися, ну/ся, не/шся, док. Відштовхуватися від кого , чого небудь. || Віддаляти, відстороняти кого небудь від себе … Український тлумачний словник
відсторонити — див. відстороняти … Український тлумачний словник
відсторонювати — див. відстороняти … Український тлумачний словник